• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Поради учителям

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ УЧИТЕЛЮ

1. Цікавтеся своїм предметом.

2.Знайте його.

3.Знайте, як вивчити те, що Вам потрібне. Кращий спосіб вивчити – відкрити самому.

4.Умійте читати по обличчях учнів. Намагайтесь побачити, чого вони від вас чекають, зрозуміти їх утруднення . Умійте ставити себе на їхнє місце.

5.Не обмежуйтесь голою інформацією; намагайтесь розвивати в учнів певні навички, вміння думати .

6.Старайтесь навчитись їх здогадуватись.

7.Навчайте доводити.

8.Вишукуйте на Вашому уроці те, що може знадобитись в наступних. За конкретною ситуацією намагайтесь вивчати загальний метод.

9.Не викладайте секретів уроку – нехай учні знайдуть їх самі.

10. Користуйтесь навідними вказівками, але не нав’язуйте свої думки.

УМОВИ ЇХ ЗДІЙСНЕННЯ

1.Якщо вчитель захоплений своїм предметом , то буде захоплений і клас.

2.Коли ж предмет Вас не цікавить – відмовтесь від його викладання.

3.Самостійний пошук з опорою на Ваш досвід допоможе засвоїти те, що ви хочете вивчити.

4.Контакт з учнями – головне. Врахуйте, що він знає, що його хвилює і чого він не знає.

5.Уміння – це здатність використовувати знання. Важливо те, як Ви викладаєте, ніж те, що Ви викладаєте.

6.Спочатку здогадайтесь, а потім доведіть – так робляться відкриття.

7.Ваше завдання – спрямувати, осмислити учнівське вгадування. Навчіть дітей доводити свої думки.

8.Вдало виділена особливість вивченого може стати ключем до розуміння наступного.

9.Запам’ятайте вислів Вольтера : „Якщо хочете змусити заскучати – розкажіть усе до кінця”.

10.Уникайте слів: „дурниця”, „неправильно”. Виявите людяність, якщо не принизите учня. Дайте навідні запитання – нехай він знайде істину.

ТИПИ УРОКУ

За основною дидактичною метою розрізняють такі типи уроків:

І.Урок засвоєння нових знань

1) Активізація чуттєвого досвіду і опорних знань;

2) Мотивація навчальної діяльності і повідомлення мети, теми завдання уроку;

3) Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу;

4) Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежностей у виучуваному матеріалі і розкриття внутрішньої суті явищ і процесів;

5) Узагальнення і систематизація знань;

6) Підсумок уроку і домашнє завдання.

2.Урок набуття навичок і вмінь

1) Активізація опорних знань і практичного досвіду учнів;

2) Мотивація навчальної діяльності і повідомлення мети, теми завдання уроку;

3) Вивчення нового матеріалу;

4) Первинне застосування набутих знань;

5) Застосування учнями дій у стандартних умовах;

6) Творче перенесення знань, навичок, у нових або змінних умовах.

3. Урок застосування знань, умінь і навичок

1) Активізація опорних знань;

2) Мотивація навчальної діяльності;

3) Повідомлення учнями мети , теми завдання уроку;

4) Усвідомлення учнями змісту роботи;

5) Узагальнення і систематизація учнями результатів роботи;

6) Підсумки уроку і домашнє завдання.

4.Урок узагальнення і систематизація знань

1) Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми уроку;

2) Узагальнення окремих фактів, явищ, подій;

3) Підсумки уроку і домашнє завдання.

5.Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок

1) Мотивація навчальної діяльності;

2) Перевірка знань учнями основних понять, фактичного матеріалу;

3) Застосування учнями знань у стандартних та змінених умовах.

6. Комбінований урок

1) Перевірка виконання учнями домашнього завдання;

2) Перевірка раніше засвоєних знань;

3) Мотивація навчальної діяльності;

4) Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу;

5) Підсумки уроку.

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ УРОКУ

Типи і види уроків

1.Урок вивчення нового навчального матеріалу:

- урок – лекція;

- урок – бесіда;

- кіно урок;

- урок з використанням ЕОМ і інші.

2. Урок удосконалення знань, умінь і навичок:

- урок самостійної роботи;

- урок практичних і лабораторних робіт;

- урок семінар.

3.Урок узагальнення і систематизації знань:

- урок – бесіда;

- урок – семінар;

- урок – самостійна робота;

- урок конференція.

4.Комбінований урок ( виконує одночасно функції кількох типів).

5.Контрольний урок (всі види контрольних робіт , опитування, заліків, взаємоконтролю).

На уроці обов’язкові такі структурні елементи:

- актуалізація знань;

- формування понять і способів діяльності;

- практичне застосування знань.

І етап урокуне можепросто бути оргмоментом, перевіркою домашнього завдання. На етапі активізації вчитель може передбачити розв’язування типових задач, письмових чи усних вправ, опитування, демонстрацію кінофільмів.

ІІ етап урокуформування нового поняття і способу діяльності. Це може бути виклад навчального матеріалу вчителем повністю, або частково, самостійне засвоєння його учнями.

ІІІ етап урокузастосування знань, умінь на практиці.

Застосування знань відбувається при розв’язанні задач різної складності, аналізу тексту, виконання самостійних робіт і т.д. Удосконалення уроку здійснюється при активному включенні в навчальний процес інших організаційно – педагогічних форм, а саме факультативних, консультативних, лабораторно – практичних, індивідуальних і групових занять в кабінеті з використанням довідкових матеріалів навчального обладнання і ТЗН. В старших класах збільшується кількість занять в позаурочний час за індивідуальними планами із написанням рефератів і доповідей.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ УРОКУ

1. Ознайомленнями з сучасними уявленнями.

2. Сформувати уявлення про

3. Розширити уявлення про

4. Сформувати уявлення про

5. Розширити знання про

6. Навчити застосовувати знання про

7. Систематизувати знання учнів.

8. Закріпити знання учнів.

9. Виявити рівень знань учнів.

10.Формувати навички розв’язування задач.

11.Удосконалювати навички розв’язування задач.

12.Перевірити вміння та навички учнів з теми.

13.Систематизувати навички розв’язування.

ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ УРОКУ

1. Удосконалювати світоглядні переконання учнів.

2. Вдосконалювати уявлення учнів про причинно-наслідковий характер перебігу фізичних явищ.

3. Вдосконалювати розуміння єдності протилежностей у природі.

4. Формувати діалектико-матеріалістичний світогляд.

5. Формувати уявлення про практику як основу та мету пізнання.

6. Формувати патріотичні почуття учнів.

7. Знайомити учнів з основними напрямками науково-технічного прогресу.

8. Знайомити учнів з застосуванням вивченого матеріалу.

9. Знайомити учнів з екологічними аспектами у навчальному матеріалі.

10.Виховувати стійке переконання у необхідності набуття та поглиблення знань про природу і їх практичне використання.

11.Виховувати самостійність та наполегливість під час навчальних занять.

12.Виховувати готовність до колективних форм діяльності.

13.Виховувати стійкий інтерес до технічних знань.

14.Виховувати прагнення до самоосвіти.

ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ СИСТЕМИ УРОКІВ

1. Рівень підготовки учителя до уроку.

2. Правильність визначення мети уроку.

3. Доцільність обраного типу уроку:

- урок засвоєння нових знань;

- урок набуття навичок і вмінь;

- урок застосування знань, умінь і навичок;

- урок узагальнення і систематизації знань;

- урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок;

- комбінований урок.

4. Раціональне використання часу за етапами уроку.

5. Використання унаочнення, ТЗН.

6. Використання додаткової літератури.

7. Використання місцевого матеріалу.

8. Доцільність використання на уроках методів і прийомів:

- словесні;

- спостереження;

- дослідження;

- пошуково-дослідний;

- евристичний;

- репродуктивний;

- пояснювально-ілюстративний;

- практичні вправи, творчі роботи, проблемні ситуації.

9. Здійснення між предметних зв’язків.

10. Місце самостійної роботи учнів у системі уроків, її ефективність.

11. Виховання, формування інтересу до знань.

12. Повторення раніше вивченого.

13. Домашнє завдання:

- інструктаж;

- індивідуальні.

14. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

15. Тематичний облік знань, умінь і навичок.

16. Досягнення мети уроку.

17. Рівень знань, умінь і навичок учнів.

18. Мотивація оцінок.

19. Профорієнтаційна робота.

20. Диференційований підхід.

ПРИНЦИПИ, ЯКИМИ ПОВИНЕН КЕРУВАТИСЬ ВЧИТЕЛЬ:

- навчання на великому рівні складності;

- випереджувальне вивчення матеріалу;

- сприймання, осмислення і усвідомлення навчального матеріалу мусять бути на уроці;

- після цих процесів – рефлексія.

ДИТИНІ ПОТРІБНО МОТИВУВАТИ, ЩО НА :

- 10 - 12 потрібно знати і вміти...

- 7 - 9 потрібно знати і вміти...

- 4 - 6 потрібно знати і вміти...

- 1 - 3 потрібно знати і вміти...

ПАМ’ЯТКА ПО ВИВЧЕННЮ СИСТЕМИ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ

1. Попередня бесіда з учителем ( як знає навчальну програму і пояснювальну записку до неї).

2. Відвідати і глибоко проаналізувати 20 – 25 уроків.

3. Вивчити позакласну роботу (гуртки, практичні роботи, спостереження за життям, збір експонатів, контроль за веденням учнями зошитів).

4. Вивчення документації (за місяць – два по темі):

1) календарні, тематичні, поурочні плани;

2) плани позакласних робіт;

3) облік роботи ( класні журнали, робота гуртка, взаємовідвідування, робота класних керівників).

4) при аналізі поурочних планів вивчити:

- правильність навчальної і виховної мети;

- дозування матеріалу;

- методи вивчення нового матеріалу та закріплення;

- формування запитань для усного опитування;

- види самостійних робіт;

- застосування наочності та ТЗН;

- зміст і обсяг домашнього завдання.

5. При перевірці класного журналу вивчити:

- скільки учнів опитується за урок;

- періодичність опитування;

- опитування слабких учнів;

- відповідність оцінок за семестр із тематичної атестації;

- лабораторні і практичні роботи;

- кількість проведених контрольних робіт.

6. Вивчення систематичних контрольних робіт:

- кількість навчальних і контрольних робіт

- види письмових робіт творчого характеру;

- самостійні письмові роботи;

- відповідність контрольних робіт вимогам;

- перевірка знань ( об’єктивність оцінок)

7. Висновки про роботу вчителя:

- якість знань, умінь і практичних навичок учнів;

- зв’язок навчальної роботи з життям;

- раціональність і ефективність методів і прийомів.

8. Використання навчального матеріалу кабінету. Позакласна і позашкільна робота.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЮ ЩОДО САМОАНАЛІЗУ УРОКУ

Усі вимоги до сучасного уроку мотивовані науковою сучасною педагогікою. Але всі вони здійснені без творчого ставлення вчителя до організації навчання; без його майстерності. Майстерність багато в чому залежить від уміння аналізувати свої та чужі помилки . Аналізувати урок треба під кутом зору певної педагогічної концепції.

З точки зору оптимізації навчально-виховного процесу можна здійснювати самоаналіз за такою схемою.

1. Які види змісту освіти передбачені навчальним планом уроку.

2. Чи відповідали методи і прийоми навчання видам змісту і навчального матеріалу.

3. Рівні досягнутого засвоєння знань.

4. Який рівень якості знань досягнуто.

5. Ступінь усвідомлення знань учнів.

6. Доцільність використання наочності і ТЗН.

7. Чи був на уроці необхідний емоційний клімат.

8. Чи була на уроці внутрішня логічна єдність.

9. Як реалізована мата уроку.

ПРИМІТКА

Зміст освіти складається з :

- наукових знань (факти, закони, теорії);

- прикладних знань;

- оцінювальних і методичних знань;

- логічних, історичних, філософських знань.

Рівні засвоєння знань

- Рівень усвідомлення , сприймання і запам’ятовування, тобто їх творче застосування.

- Рівень застосування знань і вмінь у новій ситуації, тобто їх творче застосування.

- Рівень застосування знань і вмінь за засвоєним зразком, тобто у знайомій ситуації.

Учитель готується до гарного уроку

все життя. Така духовна і філософська

основа нашого фаху і технології нашої праці.

В.О.Сухомлинський

СХЕМА САМОАНАЛІЗУ УРОКУ

1.Чи відповідає твій урок програмі?

2.Чи вірно були визначені на урок навчальні, розвиваючі і виховні завдання?

3.Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи він відповідає завданням?

4.Що було головним, суттєвим на уроці? Можливо я не зумів акцентувати увагу учнів на визначені головного?

5.Чи вдало визначена структура уроку ? Чи була організована на уроці робота із формування основних умінь, навичок, інтересів учнів? Як здійснювалися внутріпредметні і міжпредметні зв’язки?

6.Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи був вдалий їх вибір і поєднання?

7. Які методи і засоби навчання (колективні, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи був вдалий їх вибір і поєднання?

8. Чи об’єктивно, з коментуванням і у відповідності із нормами оцінок оцінені мною знання учнів?

9. Чи правильно здійснювала на уроці інструктаж, визначила об’єм і складність домашнього завдання? Чи була при цьому диференціація?

10.Що було зайвим у моїй діяльності і у діях учнів?

ПАМ’ЯТКА ВЧИТЕЛЮ ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ УРОКУ

1.Які головні завдання уроку, як вони враховувались у ході реалізацій його цілей?

2. Чи ефективно використовувався час уроку? Чи була раціональна його структура для розв’язування головних завдань, досягнення мети?

3.Який тип і вид уроку застосовано, як він пов’язаний з попередніми, який матеріал даного заняття необхідно використати надалі( які опорні поняття, знання, вміння,навички формував учитель?)

4. Яке поєднання методів навчання обрано для вивчення нового матеріалу? Чому? (пояснити на основідіагностування і прогнозування уроку)

5.Характеристика навчальних можливостей класного колективу за результатами педагогічного аналізу(напідставі діагностування учнів з урахуванням рішень педагогічного консиліуму). Які особливості учнів були враховані під час планування даного уроку?

6. Як організовано проблемні і проблемно-пошукові ситуації з метою поглиблення і засвоєння матеріалу, створення відповідного настрою учнів?

7.Як був використаний кабінет? Чому обрано саме такі засоби навчання?

8. Чи виконувалися правила педагогічного такту, етики, норми взаємовідносин вчителя і учнів?

9. Як здійснювалося диференціальне навчання на уроці?

10. Наскільки ефективно організовано самостійну роботу? Чи використовувалися елементи самонавчання і самовиховання?

11. Які елементи, етапи, форми і методи навчання були найбільш вдалими? Що з прогнозованого і запрограмованого не вдалося? Чому?

12. Як працювати над усуненням зазначених недоліків? Яка допомога потрібна з боку школи, членів адміністрації, методичної служби?

13. Характер, обсяг і диференціація домашнього завдання. Чи підготували ви дітей до його виконання?

ПЕДАГОГІЧНІ ПРАВИЛА – ПОРАДИ

* Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета.

* На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.

* Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.

* Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх навчатися.

* Слід якомога частіше використовувати питання „чому?”, щоб навчити мислити причинно: розуміння причинно-наслідкових зв’язків є обов’язковою умовою розливального навчання.

* Пам’ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.

* Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.

* Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв’язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.

* Вчителі будь-якого предмета , не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.

* Слід частіше показувати учням перспективи їхнього навчання.

* Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

* Оскільки міцність запам’ятовування інформації , що засвоєна у вигляді логічних структур, є більш високою, ніж міцність розрізнених знань, закріплювати слід ті знання, що подано у цілісних логічних структурах.

* У значних блоках інформації легше встановлювати логічні зв’язки, чіткіше простежується головна думка, котру легше виділити й показати учням.

* У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об’єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.

* Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їхні інтереси, особливості розвитку.

* Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями зі свого предмета.

* Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв’язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.

* Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються в школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.

* Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

Кiлькiсть переглядiв: 516

Коментарi